Тарас Григорович Шевченко — мабуть, один з очевидних символів української культури. Який вистояв попри пекельні умови життя, випробування та незгоди — зберігся, і досі існує його спадок. Тому цінність його не перебільшена. Адже століттями ми плекаємо його творчість і передаємо її далі в плині поколінь.
В мене особисто є певний суб'єктивний післясмак після читання його творчості, і я вважаю, що потрібно з самоконтролем її читати. Як і творчість більшості людей, які прожили трагічне, непросте життя. Він свідомо чи несвідомо вкладає оцінки, агресію, образу в тексти — це можна бачити як щирість, але варто розмежовувати його і себе, щоб не наситися цими емоціями і не почата екстраполювати в свій час і своє оточення
Попри це, віршування його виглядають як річка, яка тече в безкінечність. Інколи дивуєшся, як він так міг. Тому талант людини тут безперечний, звучить як соловей, який співає біля річки на сході сонця, поки ти дивишся на політ мінливих стрикоз. Ось це поєднання легкості складу і суворості часу, та долі Тараса Григоровича і дає потрібну емоцію дисонансу, поваги та навіть любові до великого Українця
Сама збірка, про яку хочу тут вказати, мабуть, одна з цікавіших за критеріями:
- Повноти — шість томів охоплюють усю відому спадщину: від ранніх віршів до листів та археологічних нотаток.
- Ґрунтовність — видання 1963–64 років, створене до 150-річчя, залишається еталонним у своїй скрупульозності.
- Ритуал — тверда палітурка, суперобкладинки, відчутна вага книг, що перетворює читання на ритуал повернення до джерел.
- Автентичність — сліди часу на суперобкладинках, підкреслення в томах, пожовклий папір — це не недоліки, а свідчення того, що книги жили, їх читали, через них проходили інші долі.
Можна придбати, та доторкнутись до історії і відчути талант Тараса Григоровича Шевченка: Тарас Шевченко – «Повне зібрання творів у шести томах» (1963–1964, б/в)